Коли і які каші можна їсти, щоб не набрати зайву вагу
Джерело:
Інстаграм Марини БоржемськоїБагато хто чув, що через регулярне вживання каш можна попрощатися з фігурою. Однак це не зовсім так.
Все залежить від конкретної крупи, способу її приготування, порції та часу вживання. Коли краще їсти каші, навіщо, які та з чим – розповіла фітнес-тренерка Марина Боржемська.
Цікаво Що і як їсти на вечерю: дієтологиня розвінчала популярні міфи
Коли, з чим, і навіщо їсти каші
Важливо розуміти, що вуглеводи бувають складні й прості чи швидкі. Швидкі вуглеводи – солодкі фрукти, торти, цукерки, і такі каші, як манка, макарони з 1-го сорту борошна, пластівці швидкого приготування, білий рис – швидко засвоюються. Підвищують рівень цукру в крові й надалі швидко розпалюють апетит. Через це ми поправляємося. Тому не варто їх вживати. Або ж споживати їх вкрай рідко,
– зазначила Боржемська.
До повільних вуглеводів відносяться: пшенична, булгур, нешліфований рис, пшонка, ячна, перлова, гречана, кіноа, вівсяна крупа. На їх перетравлення організм витрачає багато енергії. Крім того, складні вуглеводи дають відчуття насичення й заряд на тривалий час.
Фітнес-тренерка пояснила, що перераховані каші також цілюще впливають на травлення.
Гречка належить до повільних вуглеводів / Фото Pixabay
Корисно 5 простих харчових звичок, які врятують будь-яку фігуру
Коли їсти каші та з чим
Ідеальний час для вживання каш – ранок або обід. Їсти крупи можна щодня. До них можна додати білки. Наприклад, це може бути гречка з кроликом або рибою, рис з куркою чи морепродуктами.
Фітнес-тренерка рекомендує перед приготуванням замочувати каші на кілька годин. Під час варіння крупу не слід розварювати.Якщо ви стежите за фігурою, слід відмовитися від каш швидкого приготування.
Білий рис не рекомендується їсти часто / Фото Pixabay
Таку кашу, як вівсяна крупа, ви можете їсти 1-2 рази на тиждень на сніданок 50 грамів у сухому вигляді. Не рекомендуємо їсти каші на вечерю. Пам'ятайте, каші їсти дуже важливо й потрібно, якщо ви перестанете споживати каші, чекайте в гості вечірні обжерливості та почуття втоми, дикого голоду, зривів на цукерки,
– резюмувала Марина Боржемська.